Category: Виховна робота

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає день
людей з інвалідністю. Разом з нами живуть люди, фізичні можливості яких
обмежені. Це ті, хто з певних причин не може повноцінно забезпечувати
себе, доглядати за собою. Інвалідність може бути вродженою і набутою в
результаті травм, інфекцій, тощо.
Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом, а покликаний
привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і
благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від
участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і
культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок
виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства
– людей із інвалідністю.
Україна, як і всі цивілізовані країни з високою культурою людських
відносин, до таких людей ставиться, як до людей з особливими потребами,
які потребують додаткової уваги суспільства. Такі люди не називають себе
інвалідами, вони не вимагають до себе жалю, для них важливе лише
елементарне – можливість жити. Бути в суспільстві, самореалізуватися, мати
доступ до гідної освіти і робочих місць.
Відзначаючи Міжнародний день інвалідів, прогресивне людство
засвідчує цим, що громадяни з обмеженими фізичними можливостями
потребують особливої уваги. Для них мають бути створені такі умови, які
дають змогу відчувати себе рівними серед рівних. Адже саме ставлення до
інвалідів визначає ступінь цивілізованості суспільства. Захищаючи гідність
таких особливих людей, ми захищаємо своє людське обличчя.
Увага держави та милосердя, толерантність кожного з нас допоможуть
спростити життя людей з обмеженими можливостями, створити майбутнє, де
б люди не були виключені з соціуму з-за проблем зі здоров`ям.
Бажаємо всім людям з особливими потребами витримки, оптимізму,
здоров`я, можливості втілити в реальність Ваші плани та задуми!

З 08 вересня до 21 жовтня 2022 року Запорізьким обласним центром художньо-естетичної творчості учнівської молоді було проведено обласний конкурс-виставка дитячої творчості «Берегиня роду українського», в якому взяли участь роботи учениць групи КК-112 Затони Анни Володимирівни (експонат «Господиня») та Бабенко Тетяни Олександрівни (експонат «Пеленашка») під керівництвом Коробчук
Руслани Русланівни.

За результатами оцінювання роботи дівчат стали переможцями конкурсу і принесли нашому навчальному закладу І місця. Вітаємо талановитих майстринь та керівника гуртка «Талановиті мандрівники» Коробчук Руслану Русланівну з перемогою. Бажаємо нових творчих ідей, цікавих рішень та впевненості у досягненні мети на мистецькому шляху!

Цьогоріч  в історії  гуртка театрального мистецтва «Лицедії» (керівники – вихователь Шамрай С.В., бібліотекар – Миколаєнко О.В.) відбулася надзвичайна подія. За результатами обласного фестивалю-конкурсу дитячої та юнацької творчості «Таланти твої, Запорізький краю!» в рамках Всеукраїнського фестивалю дитячої художньої творчості “Єдина родина” в номінації дитячі та юнацькі театральні колективи «Світ театру та Я!» вистава «За двома зайцями» відомої вітчизняної комедії за мотивами п’єси М. Старицького принесла нам перемогу і наш колектив посів почесне  І місце.  Актори постанови своєю грою підтримали культурну спадщину в Україні намагались залучити учнівську молодь ліцею до кращих традицій національного мистецтва.

Колектив гуртка нагороджено дипломом Департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації І ступеня.

Ми пишаємося нашими талановитими артистами: Горновим Андрієм, Шкіряком Євгеном, Мельником Дмитром, Осипенком Іваном,  Дроздової Лідією, Гуртовенко Олександрою, Коробейниковою Юлією, Білоцерківець Юлією,  Бусько Тіною, Тюріним Станіславом, Сімком Денисом, Булавіним Олексієм, Кравченко Назаром.

Мрії повинні здійснюватися, і ми щасливі, що маємо можливість сприяти цьому.

25 травня 2022 року учениця групи КОА-161 Дудко Єлизавета під керівництвом викладача Чигілейчик Жанни Миколаївни, взяла участь у   Всеукраїнському віртуальному арт-просторі «Моя Україна – єдина та вільна», де об’єдналися слово і музика, творча атмосфера заради життя та перемоги!

Єлизавета продекламувала вірш запорізького поета Ігоря Кириченка «Квітка Україна».

До участі у віртуальному арт-просторі долучились учнівська молодь закладів загальної середньої освіти, здобувачі освіти й представники закладів освіти, установ та організацій, які надають послуги у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої й вищої освіти з майже усіх регіонів України, демонструючи свій патріотизм та активно концентруючи всю увагу на своїй культурі, мові та історії.

За результатами проведеного заходу Єлизавета нагороджена Дипломом  Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області за активну участь у віртуальному арт-просторі.

Бажаємо Єлизаветі подальших досягнень та звершень!

Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України. [Джерело]

14.02.2022 року за підтримки Департаменту молоді, сім’ї та спорту Запорізької міської ради учні нашого ліцею отримали білети на прем’єру кінострічки Незвідане: Удача Дрейка. Прем’єру кінострічки була трансльована у  кінотеатрі ім. Довженко.

В холі кінотеатру гостей зустрів та привітав романтичний персонаж Мім, який пригощав усіх присутніх солодощами. Далі всі поринули у 2 годинну пригодницьку подорож разом із героям фільму. По завершенню фільму залишилися  емоції захоплення та задоволення від приємно проведеного часу.

23 грудня 2021 року за підтримки Департаменту спорту, сім’ї та молоді Запорізької міської ради 10 учнів нашого ліцею отримали квитки та  відвідали кінотеатр імені Довженка в якому переглянули довгоочікувану четверту стрічку улюбленої франшизи «Матриця 4: Воскресіння» від режисерки-новаторки Лани Вачовскі. У новій частині возз’єднаються зірки попередніх фільмів, Кіану Рівз і Керрі-Енн Мосс, та виконають культові ролі Нео і Трініті, які зробили їх знаменитими! Учні отримали задоволення від перегляду кінострічки, 148 хвилин екранного часу пролетіли немов на одному диханні. Всі повернулися додому з гарним настроєм та позитивними враженнями.

В Україні всі з великим нетерпінням чекають 19 грудня та напередодні свята пишуть листи до Святого Миколая. У день перед святом згадують всі свої добрі та злі вчинки, зважають: чого більше.
Це світле, добре, багатолюдне й веселе свято День Святого Миколая здавна називають найпершим із різдвяних та новорічних свят, яке традиційно уже уособлює в собі початок великого всенародного Новоріччя. Водночас День Святого Миколая – це своєрідний символ людської надії і віри у своє краще майбутнє. Українці здавна вважають Святого Миколая своїм покровителем, вихователем та заступником дітей і юнацтва. У цей день навіть дорослі починають вірити в чудеса, з нетерпінням чекають ранку, щоб зазирнути під подушку або в чарівний чобіток, адже так приємно знайти в ньому подарунки.
Ось і настала мить, 20 грудня 2021 року Миколай завітав до учнів нашого ліцею. Учні познайомились з Миколаєм Чудотворцем, який живе та невтомно працює цілісінький рік: приймає кореспонденцію, відписує на листи, рахує добрі та збитошні вчинки і на сам кінець – дарує різноманітні подарунки. В нас, як виявляється, всі учні були слухняними та отримали від Миколая солодкі подарунки. Святий Миколай привітав усіх присутніх зі святом. То ж прийміть найщиріші вітання зі святом, яке обов’язково запам’ятається приємними несподіванками, гарним настроєм, подарунками та неповторними враженнями. Хай молитва Святого Миколая завжди оберігає ваші родини і у кожній оселі панують добробут та злагода.
Сердечно бажаю усім здоров’я, добра та сімейного тепла.
Вірте в диво і робіть його самі!
Гарного і веселого вам свята!

24 липня 1952 року в столиці Фінляндії — Гельсінкі — почалися змагання з греко – римської боротьби XV Олімпійських ігор, в яких вперше взяли участь радянські спортсмени. 23 країни надіслали своїх борців на Олімпіаду.
У складі Олімпійської збірної команди Радянського Союзу був і запорізький борець, триразовий чемпіон країни, представник СК «Металург» заводу «Запоріжсталь», майстер спорту СРСР Яків Пункін, якому судилося увійти в історію як одному з перших Олімпійських чемпіонів СРСР і першому Олімпійському чемпіону України з греко-римської боротьби.
Яків Пункін народився в Запоріжжі 8 грудня 1921 року. У восьмирічному віці він залишився без батька. У 1935 році Яків Пункін став тренуватися в секції французької боротьби (так у ті роки називалася греко-римська боротьба) у тренера Фешотта Олексія Фердинандовича у міському будинку фізкультури. 7 листопада 1937 року в Києві відбулася матчева зустріч між юними динамівцями Запоріжжя і командою борців київського Будинку піонерів. У складі запорізької команди, очолюваної тренером Олександром Полудневим, боровся і Яків Пункін. Зустріч завершилася внічию, але Яків свою зустріч впевнено виграв.
Закінчивши сім класів, у 1937-му році, Яків Пункін отримав першу в житті професію, ставши токарем на заводі ім. Войкова. У 1938 році Пункін переходить працювати на завод № 29 або, як він тоді називався — їм. Баранова (нині, «Мотор — Січ»). У тому ж році Яків отримує перше визнання, як спортсмен – газета «Червоне Запоріжжя» публікує «десятку», так званих рекордсменів області, куди увійшли і два борця — Павло Козін і Яків Пункін. Обидва спортсмени завоювали право увійти в десятку кращих спортсменів року, успішно виступивши в складі збірної команди Запоріжжя на VII командній першості СРСР у квітні 1938 року. У 1939 році Пункін стає призером Центральної ради “Динамо”, а потім дебютує на десятому чемпіонаті СРСР в Тбілісі.
22 жовтня 1940 року в Запоріжжі головний суддя особистого чемпіонату України з французької боротьби у Запоріжжі Олексій Фердинандович Фешотт оголосив змагання відкритими. В результаті триденних запеклих поєдинків, жетон чемпіона республіки в напівлегкій ваговій категорії завоював Яків Пункін.
Навчально-спортивним управлінням Всесоюзного комітету у справах фізичної культури і спорту при Раді народних комісарів Союзу РСР за результатами найбільших змагань 1940 року затверджено список «Десяти кращих борців СРСР на 1 січня 1941 року. Восьму сходинку в найлегшій вазі зайняв запорожець Яків Пункін. У тому ж році Пункін закінчує курси тренерів у Києві і стає тренером ДСО «Динамо». Яків продовжує посилено тренуватися і разом зі своїми наставниками Олексієм Фешоттом і Олександром Полудневим планують завоювання нагород на чемпіонатах республіки.
У квітні 1941 року Якова Пункіна закликають в РСЧА і направляють у танкову школу міста Волочиськ в Білорусії. Курсант школи молодших командирів 126 танкового полку 204 моторизованої дивізії 11 мехкорпусу 3 армії Західного особливого військового округу Яків Пункін сумлінно вивчав військову справу. Він освоював стрілецьку зброю і військову техніку, як вірші вчив статути Червоної Армії, а у вільний час готувався до чемпіонату округу з французької боротьби. Яків готовий порадувати своїх командирів, ставши чемпіоном Західного Особливого Військового Округу, який повинен був відбутися в кінці липня в Мінському Будинку офіцерів. Проте все закінчилося 22 червня 1941 року. Почалася Велика Вітчизняна війна.
На початку липня 1941 року Яків Пункін потрапляє в полон. Пройшовши нелюдські випробування протягом 4-х років фашистської неволі, він після звільнення в квітні 1945 року військами союзників, проходить перевірку у перевірочно-фільтровочному таборі НКВС і продовжує службу у складі групи радянських окупаційних військ у Німеччині до 1948 року. Після демобілізації Яків Пункін повертається в рідне Запоріжжя, де і продовжує свій шлях на Олімп. Тренуючись і працюючи тренером з класичної та вільної боротьби в СК «Металург» заводу «Запоріжсталь» Яків здобув 5 золотих медалей чемпіона СРСР, двічі став переможцем Всесвітніх фестивалів молоді і студентів (1951 р. в Берліні в 1953 р. у Бухаресті). У серпні 1952 року Яків Пункін завоював звання чемпіона XV Олімпійських ігор у Хельсінкі з греко-римської боротьби в напівлегкій ваговій категорії (62 кг). Першому Олімпійському чемпіону серед українських борців було присвоєно високе звання — Заслужений майстер спорту СРСР.
З 1961 року Яків Григорович Пункін працював тренером з вільної боротьби, виховавши велику плеяду чудових спортсменів. Він проводив велику роботу по вихованню молоді, виступаючи перед школярами, студентами, трудовими колективами.
12 жовтня 1994 року Яків Григорович Пункін помер. Він похований на центральній алеї Первомайського кладовища Запоріжжя.

Автор статті: Валерій Смірнов
http://www.5kolec.com/wrestling-gr/news/article-28543/

фрагменти відео взяті із сюжету новин телеканалу TV-5

26 листопада 2021 року в рамках тижня професійної (професійно-технічної) освіти в Запорізькій області на платформі Zoom відбувся онлайн-челендж «Мій вибір» з учнівською молоддю закладів професійної (професійно-технічної) освіти Запорізької області.
Учасники заходу презентували професії, які вони здобувають у своєму закладі освіти, чому саме вони їх обрали, і які перспективи чекають після отримання диплому кваліфікованого робітника. Президент учнівського самоврядування Тюрін Станіслав учень групи КК-221 в ході проведення челенджу презентував професії «Офіціанта» та «Бармена».
Учасники челенджу отримали колосальне задоволення від онлайн-формату, адже презентувати свою улюблену професію виявилося приємно і з почуттям гордості всі справилися із поставленим завданням, за що отримали похвалу від організаторів заходу.