Author: Андрій Олександрович Жижко

09 грудня вся міжнародна спільнота та широкі кола громадськості в
усіх країнах світу відзначають Міжнародний день боротьби з корупцією.
Саме цього дня 2003 року на політичній конференції високого рівня
була відкрита для підписання Конвенція ООН проти корупції, яка ухвалена
Генеральною асамблеєю ООН 31 жовтня 2003 року.
Корупція є складним соціальним, політичним і економічним явищем,
яке певним чином зачіпає всі країни. Вона руйнує демократичні інститути,
сповільнює економічний розвиток і підриває державні традиції. Корупція
вражає основу демократичних інститутів через спотворення виборчих
процесів, перекручення принципу верховенства закону шляхом створення
бюрократичних бар’єрів, єдиний сенс яких – вимагання хабарів.
Наслідками поширення корупції в Україні на національному та
регіональному рівнях є підрив соціальної довіри, руйнація соціальної моралі
та почуття справедливості в населення, посилення соціальної напруженості,
зневіра в ефективності державної політики тощо.
Подолати корупцію можливо тільки завдяки консолідації всього
суспільства та налагодження системи протидії.
Згідно з вимогами законодавства України функції боротьби  з
корупцією покладено на спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії
корупції, а саме: органи прокуратури, Національної поліції, Національне
антикорупційне бюро України та Національне агентство з питань запобігання
корупції.
Також функції із запобігання та виявлення корупції покладаються на
утворені в органах виконавчої влади уповноважені підрозділи (особи) з
питань запобігання та виявлення корупції.
Усі без винятку потенційні викривачі мають можливість надати
відповідну інформацію про можливі факти корупційних або пов’язаних з
корупцією правопорушень та інших порушень Закону України «Про
запобігання корупції».
Потрібно всім докладати максимальних зусиль, аби зменшити це
негативне соціальне явище в нашій країні, забезпечити верховенство закону,
дотримання прав і свобод людини.

В Україні триває Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з
1991 року підтримується міжнародною спільнотою і проводиться з 25
листопада по 10 грудня. 6 грудня – день вшанування пам’яті студенток,
розстріляних у Монреалі. Саме після трагічних подій цього дня, чоловіки
Канади в 1991 році започаткували Білу Стрічку як символ активізму проти
насильства над жінками та дітьми.
У 1970–1980-х роках багато жінок навчалося у технічних вузах
Монреалю та Канади. Система заохочень для жінок у коледжах та
університетах викликала незадоволення у незначної частини чоловіків, які
вважали такі заходи дискримінаційними. Саме до цієї категорії
незадоволених належав 25-річний Марк Лепін, який звинувачував фемінізм і
жінок у своїх життєвих негараздах та неможливості потрапити до
Політехнічної школи Монреалю. Масове вбивство у Політехнічній школі
відбулося 6 грудня 1989 року, під час якої злочинець Марк Лепін розстріляв
14 студенок і поранив 13 інших в ім'я «боротьби з фемінізмом». Розстріл
жінок мав великий резонанс у суспільстві: він загострив увагу на проблемі
насильства проти жінок і призвів до жорсткішого контролю за
розповсюдженням вогнепальної зброї у Канаді. В пам'ять про напад у Канаді
запроваджено Національний день пам'яті та боротьби з насильством проти
всіх форм насильства над жінками (символом цього дня є стрічка білого
кольору).
Обставини злочину, який скоїв Лепін, і мотиви, які він пояснив у
передсмертному листі, спричинили жваве обговорення, а саме загострили
увагу на проблемі насильства проти жінок.
Метою проведення акції «16 днів проти насильства» є привернення
уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми
подолання насильства щодо жінок, домашнього насильства, жорстокого
поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав
жінок і чоловіків та активізація партнерського руху органів державної влади,
державних закладів, громадських організацій до проблем насильства в сім’ї
та захисту прав жінок.
Це дуже важлива для України міжнародна ініціатива, оскільки рівність
чоловіків і жінок безпосередньо впливає на соціальне, економічне та
політичне життя країни, є принципово важливим показником для
міжнародних партнерів та іміджу України на світовій арені.

5 грудня в Україні та світі відзначають Міжнародний день волонтера.
Цей день присвячений людям, які добровільно та безкорисливо допомагають
тим, кому необхідна допомога. Сьогодні українські волонтери – це важлива
частинка нашого народу, яка наближує нашу спільну перемогу.
Волонтерство – це хороша можливість стати кращим, роблячи добро
іншим. Воно закладене в генетичному коді та в культурі українців. Ця
спорідненість та взаємодопомога є по-особливому відчутними у важкі
періоди для України, це можна помітити й зараз у час повномасштабного
вторгнення Росії на територію України.
Цей день дає можливість добровольцям і різним організаціям
відсвяткувати свою роботу, поділитися своїми цінностями і розповісти про
себе. В Україні волонтерський рух розпочався в 90-х роках, а офіційно його
визнали 10 грудня 2003 року, згідно з Постановою Кабміну. Завдяки нелегкій
праці волонтерів безліч людей отримує необхідну допомогу. Волонтери
допомагають дітям і дорослим, піклуються про здоров’я людей і тварин,
їхній комфорт і безпеку. Нерідко волонтерам доводиться навіть ризикувати
власним життям заради порятунку інших.
Волонтерство закладено в генетичному коді українців. Багата
традиціями культура нашого народу завжди давала настанови щодо способу
життя в українському суспільстві, звичаї ставали законами, якими люди
керувались щодня. Одним з них було побратимство — духовне споріднення
та взаємодопомога, що забезпечувало допомогу у скрутну годину.
Потужний сплеск українського волонтерства відбувся у 2014
році і активно продовжується і понині. Люди жертвували усім: часом,
грішми, часто здоров’ям і життям. Волонтери добровольцями йдуть на фронт,
збирають допомогу, везуть на передову все, що могжуть, починаючи зі шкарпеток
і закінчуючи тепловізорами, приймають біженців, здають кров для поранених,
знаходять потрібні ліки, плетуть маскувальні сітки.

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає день
людей з інвалідністю. Разом з нами живуть люди, фізичні можливості яких
обмежені. Це ті, хто з певних причин не може повноцінно забезпечувати
себе, доглядати за собою. Інвалідність може бути вродженою і набутою в
результаті травм, інфекцій, тощо.
Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом, а покликаний
привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і
благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від
участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і
культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок
виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства
– людей із інвалідністю.
Україна, як і всі цивілізовані країни з високою культурою людських
відносин, до таких людей ставиться, як до людей з особливими потребами,
які потребують додаткової уваги суспільства. Такі люди не називають себе
інвалідами, вони не вимагають до себе жалю, для них важливе лише
елементарне – можливість жити. Бути в суспільстві, самореалізуватися, мати
доступ до гідної освіти і робочих місць.
Відзначаючи Міжнародний день інвалідів, прогресивне людство
засвідчує цим, що громадяни з обмеженими фізичними можливостями
потребують особливої уваги. Для них мають бути створені такі умови, які
дають змогу відчувати себе рівними серед рівних. Адже саме ставлення до
інвалідів визначає ступінь цивілізованості суспільства. Захищаючи гідність
таких особливих людей, ми захищаємо своє людське обличчя.
Увага держави та милосердя, толерантність кожного з нас допоможуть
спростити життя людей з обмеженими можливостями, створити майбутнє, де
б люди не були виключені з соціуму з-за проблем зі здоров`ям.
Бажаємо всім людям з особливими потребами витримки, оптимізму,
здоров`я, можливості втілити в реальність Ваші плани та задуми!

З 08 вересня до 21 жовтня 2022 року Запорізьким обласним центром художньо-естетичної творчості учнівської молоді було проведено обласний конкурс-виставка дитячої творчості «Берегиня роду українського», в якому взяли участь роботи учениць групи КК-112 Затони Анни Володимирівни (експонат «Господиня») та Бабенко Тетяни Олександрівни (експонат «Пеленашка») під керівництвом Коробчук
Руслани Русланівни.

За результатами оцінювання роботи дівчат стали переможцями конкурсу і принесли нашому навчальному закладу І місця. Вітаємо талановитих майстринь та керівника гуртка «Талановиті мандрівники» Коробчук Руслану Русланівну з перемогою. Бажаємо нових творчих ідей, цікавих рішень та впевненості у досягненні мети на мистецькому шляху!