10 грудня міжнародна спільнота відзначає День прав людини (Human
Rights Day). Саме у цей день в 1948 році Генеральна Асамблея ООН
прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний
міжнародний акт з прав людини.
Загальна декларація прав людини є видатним документом в історії
людства. Цим документом закріплено, що права людини – невід’ємний
елемент людської особистості і людського буття. Загальною декларацією
прав людини започатковано процес створення системи міжнародних
стандартів у галузі прав людини, набуття ними універсального характеру.
До створення цього універсального документу не існувало ефективного
та дієвого механізму захисту основоположних і невід’ємних прав людини.
Особливо гострим стало питання захисту прав людини після Другої світової
війни. Увесь світ тоді об’єднався заради однієї спільної мети – створення
єдиної міжнародної системи захисту прав людини.
У Преамбулі Загальної декларації прав людини Генеральна Асамблея
зазначила, що «проголошує цю Загальну декларацію прав людини як
завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з
тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі
цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і
свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних
заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів
держав-членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під
їх юрисдикцією».
Ще одним міжнародним актом, покликаним гарантувати захист прав
людини, є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.
Конвенція не лише спрямована на захист широкого спектра
громадянських та політичних прав, а запровадила ефективний механізм
забезпечення прав особи, що зокрема передбачає право на індивідуальне
звернення за захистом порушених прав.
Тому як ніколи суспільство має згуртуватися для досягнення спільної
мети – захисту прав людини та створення сприятливих та безпечних умов
життя в усьому світі.
