Category: Новини

В Україні триває Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з
1991 року підтримується міжнародною спільнотою і проводиться з 25
листопада по 10 грудня. 6 грудня – день вшанування пам’яті студенток,
розстріляних у Монреалі. Саме після трагічних подій цього дня, чоловіки
Канади в 1991 році започаткували Білу Стрічку як символ активізму проти
насильства над жінками та дітьми.
У 1970–1980-х роках багато жінок навчалося у технічних вузах
Монреалю та Канади. Система заохочень для жінок у коледжах та
університетах викликала незадоволення у незначної частини чоловіків, які
вважали такі заходи дискримінаційними. Саме до цієї категорії
незадоволених належав 25-річний Марк Лепін, який звинувачував фемінізм і
жінок у своїх життєвих негараздах та неможливості потрапити до
Політехнічної школи Монреалю. Масове вбивство у Політехнічній школі
відбулося 6 грудня 1989 року, під час якої злочинець Марк Лепін розстріляв
14 студенок і поранив 13 інших в ім'я «боротьби з фемінізмом». Розстріл
жінок мав великий резонанс у суспільстві: він загострив увагу на проблемі
насильства проти жінок і призвів до жорсткішого контролю за
розповсюдженням вогнепальної зброї у Канаді. В пам'ять про напад у Канаді
запроваджено Національний день пам'яті та боротьби з насильством проти
всіх форм насильства над жінками (символом цього дня є стрічка білого
кольору).
Обставини злочину, який скоїв Лепін, і мотиви, які він пояснив у
передсмертному листі, спричинили жваве обговорення, а саме загострили
увагу на проблемі насильства проти жінок.
Метою проведення акції «16 днів проти насильства» є привернення
уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми
подолання насильства щодо жінок, домашнього насильства, жорстокого
поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав
жінок і чоловіків та активізація партнерського руху органів державної влади,
державних закладів, громадських організацій до проблем насильства в сім’ї
та захисту прав жінок.
Це дуже важлива для України міжнародна ініціатива, оскільки рівність
чоловіків і жінок безпосередньо впливає на соціальне, економічне та
політичне життя країни, є принципово важливим показником для
міжнародних партнерів та іміджу України на світовій арені.

5 грудня в Україні та світі відзначають Міжнародний день волонтера.
Цей день присвячений людям, які добровільно та безкорисливо допомагають
тим, кому необхідна допомога. Сьогодні українські волонтери – це важлива
частинка нашого народу, яка наближує нашу спільну перемогу.
Волонтерство – це хороша можливість стати кращим, роблячи добро
іншим. Воно закладене в генетичному коді та в культурі українців. Ця
спорідненість та взаємодопомога є по-особливому відчутними у важкі
періоди для України, це можна помітити й зараз у час повномасштабного
вторгнення Росії на територію України.
Цей день дає можливість добровольцям і різним організаціям
відсвяткувати свою роботу, поділитися своїми цінностями і розповісти про
себе. В Україні волонтерський рух розпочався в 90-х роках, а офіційно його
визнали 10 грудня 2003 року, згідно з Постановою Кабміну. Завдяки нелегкій
праці волонтерів безліч людей отримує необхідну допомогу. Волонтери
допомагають дітям і дорослим, піклуються про здоров’я людей і тварин,
їхній комфорт і безпеку. Нерідко волонтерам доводиться навіть ризикувати
власним життям заради порятунку інших.
Волонтерство закладено в генетичному коді українців. Багата
традиціями культура нашого народу завжди давала настанови щодо способу
життя в українському суспільстві, звичаї ставали законами, якими люди
керувались щодня. Одним з них було побратимство — духовне споріднення
та взаємодопомога, що забезпечувало допомогу у скрутну годину.
Потужний сплеск українського волонтерства відбувся у 2014
році і активно продовжується і понині. Люди жертвували усім: часом,
грішми, часто здоров’ям і життям. Волонтери добровольцями йдуть на фронт,
збирають допомогу, везуть на передову все, що могжуть, починаючи зі шкарпеток
і закінчуючи тепловізорами, приймають біженців, здають кров для поранених,
знаходять потрібні ліки, плетуть маскувальні сітки.

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає день
людей з інвалідністю. Разом з нами живуть люди, фізичні можливості яких
обмежені. Це ті, хто з певних причин не може повноцінно забезпечувати
себе, доглядати за собою. Інвалідність може бути вродженою і набутою в
результаті травм, інфекцій, тощо.
Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом, а покликаний
привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і
благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від
участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і
культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок
виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства
– людей із інвалідністю.
Україна, як і всі цивілізовані країни з високою культурою людських
відносин, до таких людей ставиться, як до людей з особливими потребами,
які потребують додаткової уваги суспільства. Такі люди не називають себе
інвалідами, вони не вимагають до себе жалю, для них важливе лише
елементарне – можливість жити. Бути в суспільстві, самореалізуватися, мати
доступ до гідної освіти і робочих місць.
Відзначаючи Міжнародний день інвалідів, прогресивне людство
засвідчує цим, що громадяни з обмеженими фізичними можливостями
потребують особливої уваги. Для них мають бути створені такі умови, які
дають змогу відчувати себе рівними серед рівних. Адже саме ставлення до
інвалідів визначає ступінь цивілізованості суспільства. Захищаючи гідність
таких особливих людей, ми захищаємо своє людське обличчя.
Увага держави та милосердя, толерантність кожного з нас допоможуть
спростити життя людей з обмеженими можливостями, створити майбутнє, де
б люди не були виключені з соціуму з-за проблем зі здоров`ям.
Бажаємо всім людям з особливими потребами витримки, оптимізму,
здоров`я, можливості втілити в реальність Ваші плани та задуми!

З 08 вересня до 21 жовтня 2022 року Запорізьким обласним центром художньо-естетичної творчості учнівської молоді було проведено обласний конкурс-виставка дитячої творчості «Берегиня роду українського», в якому взяли участь роботи учениць групи КК-112 Затони Анни Володимирівни (експонат «Господиня») та Бабенко Тетяни Олександрівни (експонат «Пеленашка») під керівництвом Коробчук
Руслани Русланівни.

За результатами оцінювання роботи дівчат стали переможцями конкурсу і принесли нашому навчальному закладу І місця. Вітаємо талановитих майстринь та керівника гуртка «Талановиті мандрівники» Коробчук Руслану Русланівну з перемогою. Бажаємо нових творчих ідей, цікавих рішень та впевненості у досягненні мети на мистецькому шляху!

Цьогоріч  в історії  гуртка театрального мистецтва «Лицедії» (керівники – вихователь Шамрай С.В., бібліотекар – Миколаєнко О.В.) відбулася надзвичайна подія. За результатами обласного фестивалю-конкурсу дитячої та юнацької творчості «Таланти твої, Запорізький краю!» в рамках Всеукраїнського фестивалю дитячої художньої творчості “Єдина родина” в номінації дитячі та юнацькі театральні колективи «Світ театру та Я!» вистава «За двома зайцями» відомої вітчизняної комедії за мотивами п’єси М. Старицького принесла нам перемогу і наш колектив посів почесне  І місце.  Актори постанови своєю грою підтримали культурну спадщину в Україні намагались залучити учнівську молодь ліцею до кращих традицій національного мистецтва.

Колектив гуртка нагороджено дипломом Департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації І ступеня.

Ми пишаємося нашими талановитими артистами: Горновим Андрієм, Шкіряком Євгеном, Мельником Дмитром, Осипенком Іваном,  Дроздової Лідією, Гуртовенко Олександрою, Коробейниковою Юлією, Білоцерківець Юлією,  Бусько Тіною, Тюріним Станіславом, Сімком Денисом, Булавіним Олексієм, Кравченко Назаром.

Мрії повинні здійснюватися, і ми щасливі, що маємо можливість сприяти цьому.

Як швидко плине час! Сьогодні ми зустріли наших учнів з міжнародної практики у Республіці Болгарія!
Ось враження студентки Пузирьової Аліни:
Здається, що тільки вчора перетинали кордон Україна-Болгарія, а вже сьогодні тільки згадуємо чудово проведений час на практиці.
Нашою базою був готель «Міромар», що знаходиться на чорноморському побережжі міста Обзор. Зустріч та знайомство з керівництвом та персоналом готелю пройшли дуже вдало та в піднесеному настрої. Умови проживання на високому рівні. Ми жили в затишних кімнатах в самому готелі, а також мали триразове харчування, до того ж європейського ресторанного рівня!
З перших днів ми з головою поринули в роботу, адже прибули в розпал літнього сезону. Завдяки великому потоку туристів та при повному завантаженні готелю, ми змогли випробувати свої сили в інтенсивній роботі в ресторанному обслуговуванні, що потребувало неабияких професійних навичок та зусиль. Ми побачили із самої середини всю структуру і принцип роботи як готелю, так і ресторану, що є великим досвідом для нас. Наші болгарські колеги з радістю допомагали нам та давали поради, як краще обслуговувати та спілкуватися з гостями ресторану. Навчали нас роботі на різних процесах: приготування страв на «Кукін-шоу», приготування страв Європейської кухні, а також допомагали вивчати болгарську мову. Ми набули нових професійних знань та досвіду, що є дуже важливим для нашого подальшого навчання.
Дуже щасливі, що мали такий шанс відкрити для себе нову країну, з її неповторною культурою та звичаями, з неземної краси природою, надзвичайно смачною та різноманітною кухнею, відкритими та щирими людьми, що завжди гостинно запрошуватимуть тебе до себе в гості.
Вдячні ліцею, що дає можливість студентам покращувати рівень своїх професійних компетентностей, проходячи такі чудові закордонні практики.

Так тримати!